І трохи навчає татарської українців З ЗЗ-річним киянином Іззєтом Аблязовим, кримськотатарським реггі-музикантом, ми зустрілися у його приватному будиночку на Сирці. Іззєт сидить на ліжку у просторій вітальні й курить. Він рідко встає — ще в березні минулого року у Сімферополі музикант потрапив у автомобільну аварію і отримав переломи ніг. Другий альбом Аблязова "Reggalia" складається переважно з реггі-обробок кримськотатарських народних пісень. Його він записував, сидячи у візку. До студії його заносив на руках батько, 58-річний Валерій Іззєтович — директор музичного проекту. Аблязов глибоко затягується цигаркою. — Усе, що я слухаю або граю, схоже на реггі. Може, тому що найхарактерніша риса цього стилю - щирість, — розмірковує він.— Це притаманно й кримським татарам. Напевно, це якось пов'язано з їхньою історичною долею. У XX сторіччі музика була єдиним носієм культури цього народу. Наше мистецтво дуже емоційне — як і реггі.
Я купував у татар їжу, жив у них, записував їхні пісні
А ще Іззєт захоплюється африканською музикою. - Адже там теж мусульмани, суфії, - каже він. -На жаль, африканські музиканти у нас майже невідомі, але це, повірте, майстри найвищого ґатунку! Аблязов — татарин лише на чверть. — Інші три чверті належать українцям, росіянам і фінам, — сміється він. — Але я ідентифікував себе із татарами. І добре почуваюся у цій етнічній ніші. До речі, кримські татари поліетнічні: в наших жилах тече кров різних народів, які свого часу населяли Крим. Іслам Іззєт прийняв у 31 рік. - Я був хрещений, але у християнстві не зміг знайти відповіді на багато запитань: що є Бог, що є пророк, що є людина, — пояснює він. — Іслам дав мені вичерпну відповідь на ці питання. Татарську мову він вивчив сам. Спочатку — з підручників. — Потім їздив до Криму, купував у татар їжу, жив у них, записував їхні пісні, — розповідає музикант.— Татари виправляли мої мовні огріхи. ЦІКАВО, що в гурті "Іззєт" грають не лише кримські татари, а й українці та росіяни. — Зацікавити хлопців цією музикою і дечого їх навчити — це було моє завдання, — не без гордості каже він. Музикант вважає, що невдалих виступів гурту за два роки його існування не було. — Ми лише раз виступали перед кримськими татарами. Прийом був непоганий, але... холодний. Люди були ошелешені і не знали, як до цього ставитися. Зате мою музику позитивно оцінює кримськотатарська еліта, — хвалиться він. — А як сприймають вас українці? — Звичайні українці або нічого не знають про кримських татар, або мають про них викривлене уявлення. Коли нас оголошують — в Донецьку чи БілгородіДністровському — можна почути вигуки "фу". А в Західній Україні, навпаки, зустрічають тепло. Там цінують те, що ми піднімаємо своє, а не підлаштовуємося під смаки загалу, і не женемо російську попсу, — на останніх словах Іззєт кривиться. Прощаючись, він каже, що свою місію вбачає у тому, щоб повернути кримським татарам ту повагу, якої вони гідні. Та й "іззєт" в перекладі з кримськотатарської означає "повага".
Версия Для Печати